Запалити вогонь серпневої ночі! Гроза...
І палає стожара, і сили згасити не стачить...
А у погляді Бога сльзою застигла сльоза
І дві тисячі років Він хоче вогонь цей пробачить.
Вогкий погляд зорі, що пішла в небуття вночі,
На землі ще горить світлячком в світлових кілометрах.
З нас не кожен узяв з рук Господніх від Раю ключі.
Ну а ті, що взяли, вже не зможуть довіку померти.
Тільки ми співчуваєм склянці пролитій води,
Ми жалкуєм за сонцем, що вчора було сяйнішим....
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Я все ещё помню Тебя... - Юрий Коротких Когда гости разошлись, и Наташа осталась с розами тет-а-тет она романтично вздохнула. Ну, надо же. Ей, Наташке Петровой и целых 19 роз… Он, наверное, сумасшедший, или сильно влюбленный. Она ещё раз посмотрела на визитку. «Я всё ещё помню Тебя …». Кто же это мог быть?
